ЗооВетЦентр
Аптека

Ветеринарна хірургія

  Особливості хірургічної допомоги
​
  У ветеринарному центрі проводяться планові і екстрені операції різної складності. Перед операцією лікарі проводять детальний огляд тварини для точної оцінки його стану та визначення найбільш ефективного методу хірургічного втручання. При операції головним завданням фахівця є повноцінне надання необхідної допомоги з мінімальною травматизацією пацієнта.
  Хірургічне лікування складається з декількох послідовних етапів: підготовки хворого до операції, знеболювання (наркозу) і самого хірургічного втручання. Хірургічна операція включає: операційний доступ (розріз шкіри або слизової оболонки), оперативного лікування органу, відновлення цілісності тканин, порушених під час операції.

  За характером і цілям операції ділять на діагностичні, радикальні і паліативні. Діагностичні операції дозволяють хірургу поставити більш точний діагноз і є, в деяких випадках, єдиним діагностично вірогідним методом. Радикальні оперативні втручання повністю усувають патологічний процес, паліативні полегшують загальний стан хворого короткочасно.

  Необхідність проведення хірургічного втручання визначає лікар.

  Дуже важливо провести передопераційне обстеження пацієнта, яке містить збір анамнезу, огляд, а при необхідності, проведення аналізів. Попереднє обстеження дасть можливість лікареві оцінити стан здоров'я пацієнта і знизити всі можливі ризики. Планові оперативні втручання проводяться за попереднім записом, зазвичай в першій половині дня. Тварина має бути голодною протягом 10-12 годин (для попередження блювоти). Власник привозить тварину в першій половині дня і залишає в клініці. Протягом дня пацієнта готують до операції, оперують, виводять з наркозу. Коли тварина приходить до тями настільки, що його без побоювань можна відпустити додому, лікар повідомляє про це власника телефоном. 

Види хірургічних втручань:

​

• видалення грижі
• кастрація самців
• стерилізація самок
• видалення новоутворень
• вправлення прямої кишки з підшиванням 
• розтин абсцесу
• дренування абсцесу

• підшивання катетера до препуцій
• санація гнійних ран
• ушивання рани
• цістоцентез
• кесарів розтин кішки
• кесарів розтин собаки
• ампутація кінцівки
• закрите вправлення вивихів
• остеосинтез 

• зняття спиць
• ампутація прибуток пальця
• ампутація хвоста (за медичними показаннями!)

• купірування вушних раковин у зв'язку з травмою (за медичними показаннями!)
• зняття зубного каменю механічно
• зняття зубного каменю скалером
• видалення тимчасових зубів
• видалення корінних зубів у гризунів
• видалення гачків у гризунів
• видалення постійного зуба у кішок і собак
• видалення постійного ікла у кішок і собак
• видалення різців у гризунів з ушиванням ясен
• енуклеація очного яблука

​Грумінг

  Грумінг - це комплекс гігієнічних заходів, що містить догляд за шерстю, шкірою, вухами, очима, ротовою порожниною, кігтями, а також дезінфекційне купання, і багато іншого. Саме поняття прийшло до нас з Великобританії: «groom» з англійської перекладається як «чистити, доглядати».

  Для кожного вихованця грумінг індивідуальний. Вид, кількість та частота процедур залежать від породних і індивідуальних особливостей кішки або собаки. Наприклад, догляд за деякими породами собак зводиться до щотижневого розчісування в домашніх умовах, тоді як іншим потрібні регулярні візити до професійного грумера : стрижки, триммінг, застосування професійних косметичних засобів і ін.

  Грумінг,  дозволяє підтримувати красу тварини і полегшувати її  линяння.  Це є запорукою гарного самопочуття вашого улюбленця. Регулярний догляд дає всі шанси своєчасно виявити проблеми зі здоров'ям: будь-то неприємний запах з пащі, виділення з очей або вух, алергічні висипання, зараження паразитами тощо. Виявивши проблему на ранніх етапах, ви можете швидко вжити заходів щодо її усунення і вберегти улюбленця від безлічі неприємних наслідків. Крім того, грумінг допомагає краще пізнати характер свого вихованця і налагодити з ним контакт. Адже це, в першу чергу, командна робота.
​
  І наостанок, корисну пораду. Як тільки у вашому будинку з'явився щеня або кошеня, відразу ж починайте поступове привчання до грумінгу. Звичайно, малюкам ще не потрібні серйозні процедури по догляду, але головне завдання на даному етапі - навчити вихованця стояти під час грумінгу спокійно. Для цього  розчісуйте його (нехай навіть і символічного) кілька хвилин кожен день. Повірте, коли ваш улюбленець виросте і ви почнете відвідувати грумінг-салони або проводити комплекс процедур прямо вдома, його самовладання вам дуже знадобиться!

​Лабараторні дослідження

  Безпосередньо в лабораторії Зооветцентру виконуються наступні види аналізів:


  Біохімічний аналіз крові:
​

•   білок
•   альбуміни
•   глобуліни
•   сечовина
•   креатинін
•   загальний білірубін
•   АЛТ
•   АСТ
•   лужна фосфатаза
•   глюкоза
•   калій

  Дослідження шкірних зіскрібків і вмісту вушних каналів

  Експрес-діагностика інфекцій:
​

•   тест на антиген вірусу чуми м'ясоїдних
•   тест на антиген парвовіруса собак
•   тест на антиген дірофілярій (D. immitis)
•   тест на антиген вірусу панлейкопении кішок
•   тест на антиген вірусу лейкемії і антитіла до вірусу імунодефіциту кішок
•   тест на антитіла до Ерліха.

  Дослідження крові на бабезиоз
​
  Дослідження крові на личинки дірофілярій
​
  Аналіз сечі експрес смужками

​Стоматологія

  У тварин не менш рідко, ніж у людей, зустрічаються стоматологічні захворювання. Вони можуть бути викликані неправильною гігієною, незбалансованим харчуванням, генетичною схильністю і вродженими патологіями. Серед основних причин звернення до ветеринарного лікаря виділяють:

• Зняття каменю
• Ультрозвукова і механічна  чистка зубів
• Видалення зуба

 Особливістю проведення будь-яких маніпуляцій в стоматології для тварин є використання наркозу. Він не потрібен тільки при первинному прийомі. Застосування анестезії дозволяє захистити тварину від стресу і забезпечує якісне проведення будь-яких процедур.

Видалення зубів у собак і котів

​
 В першу чергу потрібно уточнити, в яких випадках необхідно видалити зуб собаці.
Це потрібно в наступних ситуаціях:

• наявність невипавших своєчасно молочних різців
• наявність аномально розташованих молочних або постійних зубів, що травмують інші або м'які тканини порожнини рота
• наявність хворих різців, які не підлягають лікуванню або відновленню через травми і різних уражень
• скупченість, яка заважає нормальній гігієні і призводить до запальних реакцій

  Для того, щоб видалити зуб собаці, ветеринарний лікар повинен провести первинний огляд тварини, призначити додаткове обстеження  в разі потреби.
  Після цього вибирається час операції, яка проводиться під загальним наркозом. Препарати і дозування визначаються в залежності від особливостей тварини, її ваги і віку.
​
  Кішці операція може знадобитися з тих же причин, що і собаці. Сюди відносяться різні види захворювань, що протікають у важкій формі: стоматит, пародонтит, резорбція кореня. Крім цього, показаннями до видалення зубів у кішок є скупченість, зламані ікла,  молочні різці(що не випали вчасно), деформація зубного ряду.


  Багатьох власників хвилює питання відновлення та харчування тварин після проведення операції. До виходу з наркозу вихованець знаходиться під наглядом фахівців, після цього він відправляється додому за відсутності інших показань. У перші дні краще давати напіврідку їжу, інші рекомендації щодо харчування ветеринарний стоматолог дає в індивідуальному порядку.

Вакцинація

Отоскопія​

  Це метод ендоскопічної діагностики, що дозволяє виявляти захворювання слухового органу з високою ефективністю.

  Суть методу полягає у введенні спеціального інструменту - отоскопа - в зовнішній слуховий прохід. Цей вид обстеження дозволяє визначити пошкодження барабанної перетинки, виявити ознаки запалення або пухлини в вертикальному і горизонтальному каналах або присутність сторонніх тіл в слуховому проході.

За допомогою отоскопа можна з високою точністю діагностувати різні патології і захворювання вуха у собак і кішок:

• Запальні процеси (отит зовнішній, середнього вуха, пухлини, поліпи)
• Присутність сторонніх тіл (комахи, насіння рослин)
• Порушення цілісності барабанної перетинки
• Алергічні реакції, грибкове ураження
• Причини патології іншого роду (вестибулярний синдром і т.д.)

  Таким чином, користь отоскопії безсумнівна, вона дає можливість визначити недугу на ранній стадії і призначити комплекс заходів з лікування.

  Отоскопію призначають при прояві таких симптомів:

• Сверблячка в вушному проході
• Падіння або повне зникнення слуху
• Струшування  головою
• Гнійні виділення з вух

  Як тільки будь-якої з перерахованих симптомів дає про себе знати, потрібно терміново звертатися до ветеринара.

Офтальмоскопія

​
  Тварини різних видів, порід і вікових груп часто страждають різними захворюваннями очей. Ветеринарний лікар проводить обстеження, визначає діагноз і вибирає напрямок комплексного лікування, зазвичай це терапевтичне або, при необхідності, хірургічне лікування. 

  
 Треба звертатися до офтальмолога, коли з'являються:

• сльозотеча і \ або прищурювання
• ознаки запального процесу
• почервоніння повік і склери
• світлобоязнь або тертя очей і вік лапами
• ознаки погіршення зору
• занепокоєння з приводу стану зору
• зміна кольору очей і форми вік

На прийомі лікар проведе обстеження, призначить лікування, дасть консультацію з питань профілактики.

​Гігієнічні процедури

​Дерматологія

  Ветеринарна дерматологія вивчає методи діагностики, лікування і профілактики хвороб шкіри у тварин. Згідно зі статистикою, близько 40% звернень в ветеринарні клініки пов'язано з виникненням тих чи інших патологій шкіри у домашніх вихованців.

  Шкіра - це великий і самостійний орган, який відображає картину стану організму в цілому. Існуює багато шкірних захворюваннь, які докучають вихованцям, викликають занепокоєння, свербіж, змінюють зовнішній вигляд. Крім цього, для деяких хвороб існує небезпека передачі людині.

  За частоті дерматолгіческіе захворювання можна розділити наступним чином:

• Паразитарні захворювання (отодектоз, демодекоз, хейлетіоз, саркоптоз, нотоедроз)
• Бактеріальні (піодермія, гострий вологий дерматит, піодермія шкірних складок, бактеріальний     фолікуліт, акне)
• Грибкові (трихофітія, мікроспорія, кандидоз, малассезіоз)
• Вірусні (папіломатоз, вірус чуми м'ясоїдних)
• Імунологічні (алергії, аутоімунні захворювання)
• Ендокринні (сертоліома, гіпотиреоз, синдром Кушинга)
• Запалення зовнішнього слухоового проходу (отити)

 

Для діагностики дерматологічних захворювань необхідно провести дослідження:

 Візуальний огляд для оцінки стану шкіри, слизових оболонок, досліджує  їх на предмет наявності висипань, ознак запалення:
​

• Люм - діагностика
•  Зішкрібки
• Тест з вологим папером
• Скотч-тест
• Мікроскопія
• Отоскопія (дослідження слухових проходів)

​
 

  

Огляд та лікування тварин

  Терапія - це вчення про внутрішні хвороби і їх лікування консервативним шляхом.

  Первинний прийом починається з опитування власників, які повинні максимально об'єктивно надати інформацію про життя і хвороби вихованця, так як наші пацієнти не можуть розповісти, що їх турбує. Правильна діагностика, успішне лікування і його подальший моніторинг, може бути тільки при співробітництві лікаря і власника тварини.
  Далі ветлікар проводить клінічний огляд, в ході якого,  оцінить стан тварини, прослухає серце і легені, пропальпірує внутрішні органи.
   Найчастіше, для  точного діагнозу і призначення лікування, потрібна додаткова діагностика. На першому прийомі можна взяти проби для лабораторних досліджень, зробити рентген, офтальмоскоп, отоскопію.
   За результатами досліджень приймається рішення про  лікування.
   Також терапевт проконсультує по годівлі, утриманню та догляду за вихованцем, проведе чипування, вакцинацію, розповість про профілактику інфекційних і паразитарних хвороб. При зверненні до нашого центру лікар проведе огляд тварин і діагностує захворювання. Здійснить дослідження причин виникнення, процесів протікання хвороби тварини, і спланує схему лікування або профілактики захворювання. 
​

ЛАБАРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

БІОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗАТОР - коли і як використовувати

 
 У зв’язку з тим, що у «Зооветцентрі» з’явився автоматичний біохімічних аналізатор FUJI DRI-CHEM NX-500, хочемо поділитись з Вами корисною інформацією саме про важливість біохімічного аналізу сироватки крові.
​
   Клінічна біохімія стосується АНАЛІЗУ ПЛАЗМИ КРОВІ (або сироватки) на широкий спектр речовин - субстратів, ферментів, гормонів тощо - та їх використання для діагностики та моніторингу захворювання. Також включається аналіз інших рідин у організмі (наприклад, сечі, асцитичних рідин, ліквору).
   Біохімічні тести повинні супроводжуватися повною гематологією, оскільки оцінка обох показників разом є важливою для оптимального розпізнавання багатьох найбільш характерних моделей захворювань.
​
  • Що таке сироватка?
​
  Коли кров утворює згусток, вона розділяється на дві частини - прозору блідо-жовту рідину, яка називається сироваткою, і невелику тверду частину, що складається з клітин крові.
  Сироватку збирають, помістивши пробірку зі згущеною кров’ю в машину, яка називається центрифугою, яка дуже швидко крутить кров, примушуючи клітини осідати но дно пробірки і дозволяючи сироватці піднятись наверх. Потім сироватку збирають піпеткою і поміщають у свіжу пробірку для тестування.
​
   • Що таке біохімія сироватки крові?
​
 Біохімія сироватки крові означає хімічний аналіз сироватки. У сироватці багато речовин, включаючи білки, ферменти, ліпіди, гормони тощо. Тестування на ці різні речовини дає інформацію про органи та тканини в організмі, а також про метаболічний стан тварини. Якщо результат тесту є ненормальним, це може свідчити про наявність захворювання. Подальша оцінка результатів тесту може дати підказки про те, яка система органів уражена, а також про характер та тяжкість розладу.
​
   • Що таке біохімічний профіль?
​
  У сироватці занадто багато речовин, щоб розглянути можливість їх перевірки кожного разу, коли вихованець захворіє, тому тести на різні речовини розподіляються на менші групи, які називаються біохімічними панелями або профілями сироватки. Кожна панель або профіль - це вибрана група біохімічних тестів, призначених для дослідження  конкретного стану чи проблеми.
 Наприклад, загальний профіль здоров'я включає широкий спектр тестів з метою оцінки різноманітних органів, тоді як профіль нирок включає меншу кількість тестів, що стосуються конкретно нирок тощо. Профіль може бути простим або складним, і наш ветеринар визначить, який профіль найкраще підходить для потреб вашого вихованця.
​
   • Які типи біохімічних тестів будуть включені до загального профілю здоров’я?
​
  Білки (загальний білок, альбумін, глобулін). Два основних типи білків, що містяться в крові, називаються альбуміном і глобуліном. Ці білки можна виміряти індивідуально або об'єднати в єдиний тест, який називається загальним білком крові, який вимірює весь білок у зразку. Рівень альбуміну може вказувати на те, чи тварина зневоднена, а також може надавати інформацію про функцію печінки, нирок та травної системи. Рівні глобуліну відображають в основному запалення та / або вироблення антитіл. Підвищений рівень глобулінів часто асоціюється з інфекційними захворюваннями, імунно-опосередкованими захворюваннями та деякими типами раку.
​
  Печінкові ферменти (AЛT, ЛФ). Існує багато різних ферментів печінки, але два, які з’являються у більшості профілів, - це аланінамінотрансфераза (АЛТ) та лужна фосфатаза (ЛФ). Перший фермент зазвичай виявляється, коли клітини печінки зазнають стресу або пошкодження. Другий фермент, як правило, підвищується при зменшенні потоку жовчі в печінці.

   Білірубін - це пігмент, що виробляється переважно в печінці, пов’язаний з розщепленням гемоглобіну з еритроцитів. Білірубін зберігається в жовчному міхурі як компонент жовчі. Збільшення білірубіну пов’язане зі збільшенням руйнування еритроцитів або зменшенням потоку жовчі через печінку.

   Тести на нирки (сечовина, креатинін). Двома речовинами, які найчастіше вимірюють для оцінки функції нирок, є сечовина (також звана азотом сечовини крові) та креатинін. 
     Сечовина - побічний продукт розпаду білка; він виробляється в печінці і виводиться з організму нирками. Збільшення її може свідчити про зневоднення, шлунково-кишкові кровотечі, серцеві захворювання або первинні захворювання нирок. Зниження сечовини пов’язане з надмірною гідратацією, печінковою недостатністю або зменшенням споживання білка в раціоні.
   Креатинін - побічний продукт м’язового обміну, і він повністю виводиться нирками. Підвищений рівень креатиніну свідчить про зниження функції нирок.
​
   Ферменти підшлункової залози (амілаза, ліпаза, імунореактивність панкреатичної ліпази). Двома часто вимірюваними ферментами підшлункової залози є амілаза та ліпаза. Збільшення цих ферментів може відбуватися при запаленні підшлункової залози, хоча вони також можуть бути підвищеними при захворюваннях нирок або кишечника та при застосуванні певних препаратів. Вони не дуже надійні показники панкреатиту. Новіший тест на запалення підшлункової залози, який називається імунореактивність панкреатичної ліпази (ІПЛ), є більш надійним, оскільки він підвищується лише при запаленні підшлункової залози.

   Глюкоза (цукор у крові). Постійно високий рівень цукру в крові пов’язаний із цукровим діабетом.
  Тимчасове підвищення рівня цукру в крові зазвичай зустрічається у котів, пов’язане з хвилюванням від відвідування ветеринара; ця реакція на стрес може ускладнити діагностику цукрового діабету у деяких котів.
  Низький рівень цукру в крові може бути виявлений у новонароджених тварин, деяких дуже дрібних порід собак та високопродуктивних собак, таких як мисливські собаки, які активно здійснюють фізичні вправи. Низький рівень цукру в крові також пов’язаний з деякими типами раку, бактеріальними інфекціями або передозуванням інсуліну у хворих на цукровий діабет. Помилкові низькі значення глюкози часто трапляються, коли зразок крові після збору не зберігається належним чином.

   Кальцій і фосфор. Ці мінерали містяться в незначній кількості в крові, і зміни, збільшення чи зменшення, можуть бути пов’язані з різними захворюваннями чи станами.
  Наприклад, постійно високий рівень кальцію може свідчити про наявність захворювань нирок, раку або захворювань паращитовидних залоз, тоді як низький рівень кальцію може бути пов’язаний з панкреатитом, отруєнням антифризом або захворюванням паращитовидної залози.
  Високий рівень фосфору пов’язаний з нирковою недостатністю та деякими харчовими проблемами. Низький рівень фосфору може виникати при проблемах з харчуванням, шлунково-кишкових захворюваннях, захворюваннях нирок тощо.
​
   М’язові ферменти (КK, AСT, AЛT). Креатинінкіназа (КК) - це найчастіше вимірюваний фермент для оцінки травми. Менше значення мають ферменти аспартатамінотрансфераза (AСT) та аланінамінотрансфераза (AЛT), які також використовуються для оцінки функції печінки. Підвищений рівень м’язових ферментів часто виявляється при м’язовій діяльності (фізичні вправи, навантаження, судоми тощо), а також при травмах та запаленні м’язів.

   Холестерин виробляється в печінці як частина жирового обміну. Підвищення рівня холестерину пов’язане з гормональними та метаболічними захворюваннями, захворюваннями печінки та серйозними захворюваннями нирок.

   Електроліти. Найважливішими електролітами є калій, хлор, натрій та бікарбонат. Ці речовини присутні в крові в невеликих кількостях, і кожен електроліт має різну роль в організмі. У сукупності електроліти допомагають підтримувати рівновагу крові та тканинних рідин. Порушення в електролітах часто спричинені блювотою, діареєю та захворюваннями нирок і супроводжують багато серйозних
метаболічних порушень.
​

ПЕРЕЛІК ТЕСТІВ

28 ПОКАЗНИКІВ:

Чипування

 Як здійснюється?
​
  Процедура чипування безболісна для тварини. Електронний чип має розміри рисового зернятка. Його довжина становить 12 мм, діаметр - 2,1 мм, вага - 0,6 г. Він являє собою мікросхему, яка поміщена в капсулу з біоскла. Процес чипування нагадує введення ін'єкції під шкіру. Ветлікар за допомогою одноразового аплікатора вводить капсулу з чипом під шкіру в районі холки. Якщо чип правильно розміщений, то не викликає відторгнення.
  Після процедури два дні не можна мити і чесати місце ін'єкції. Якщо собака поводиться неспокійно, краще надягти обмежувальний комір. Через 5-7 днів капсула вростає в підшкірний шар тварини і залишається в ньому на все життя. 
  Мікросхема нешкідлива для тварини. Її можна активізувати тільки за допомогою спеціальних сканерів. Вони зчитують інформацію з чипа. Ці пристрої можуть бути автономними або підключатися до інформаційної бази. Після введення мікрочипа 15-значний унікальний код заноситься в базу чипованих тварин. У коді міститься інформація про вихованця: щеплення, забарвлення, дата народження. Крім того, вводиться інформація про власника: прізвище, ім'я, адреса, телефон.
​
  Навіщо потрібно?

  Після введення мікрочипа собаці власник отримує спеціальну карту, що є юридичним документом - паспортом тварини. Цей документ підтверджує, що тварина належить людині, яка подала його. Інформацію, зчитану з електронного мікрочипа можна використовувати в суді для підтвердження прав на вихованця у разі його крадіжки або незаконної підміни. Чипування собак полегшує пошук вихованця, якщо він загубився. Втрачених тварин найчастіше привозять до розплідників, де їх перевіряють сканером. Якщо у собаки імплантований чип, то інформація буде зчитана і по ній знайдуть власника тварини, так як дані зберігаються в єдиному реєстрі (реєстр чіпування тварин України, Міжнародна он-лайн база даних)